ЗАСЛУЧЧЯ

18Лют - by Юрій Ойцюсь - 0 - In Тури
медове коло

Заслуччя – рівнинна частина західного Полісся, що розкинулася понад правим берегом річки Случ нижче по течії від села Губків до Березного і Сарн. Велетенські ліси, безліч озер та ставків – такими є поліські краєвиди Заслуччя, що, здається, скромно намагається приховувати свою мовчазну красу, чим ще більше вабить і чарує. Багатий на гриби і лісові ягоди край з давніх давен допомагав місцевим жителям виживати у найскрутніші часи.
Ще задовго до нової ери, раніше часів Трипільської культури, тут жили люди. Археологічні розкопки знарядь праці та зброї з каменю, фрагменти глиняного посуду з орнаментом, дерев’яні човни, що через плин тисячоліть скам’яніли – це факти, що підтверджують це. А факти, як відомо, річ вперта.
Заслуччя має насичену розмаїттям подій історію, інколи вкрай складну і трагічну. Може тому тут місцевий люд на перший погляд може здатися мовчазним і похмурим допоки не розгледять у вас миролюбної доброзичливості.
Протягом усього маршруту буде можливість не тільки сповна надихатися чистим повітрям могутніх лісів, намилуватися цим дивокраєм, але й освіжитися, скупавшись у прохолодних водах лісових озер або ставків.


Тривалість: 1 день.
Рівень: початківець, любитель.
Формат: комфорт.
Кілометраж: 44 км, в т.ч.:
відсів – 16 км,
стежки – 4 км,
асфальт – 24 км.

GPS Track


Відрізок маршруту: Березне – Балашівка
Відстань: 14,1 км.
Дорожне покриття: 14,1 км – асфальтна дорога лісом з малим або відсутнім трафіком.
Велосипедами – 14,1 км.

1. До села Балашівка

Дорога до Балашівки, розташованої у мальовничій місцевості над річкою Комарня, проходить здебільшого велетенськими лісами. Колоритні поліські краєвиди, чисте лісове повітря – ось головні її принади.

дорога до Балашівки

Дорога Березне – Балашівка

Здається можна будь-де зупинитися на узбіччі та побачити у лісі у тіні дерев в залежності від пори або гриба, який виставив себе на показ, або запашні чорниці, які дозріли та не можуть вже сховатися за листям своїх кущів. У лісах, на околиці Балашівки, можна зустріти королеву квітучих кущів – рідкісну, оспівану в безлічі легенд про вірне кохання, квітку – Азалію Понтійську (Рододендрон Жовтий) – відому ще з середньовіччя, як царську квітку русичів.

краєвиди

Краєвиди

с. Балашівка

с. Балашівка

Відрізок маршруту: Балашівка – Балашівський кар’єр
Відстань: 1,7 км.
Дорожне покриття: 1,7 км – асфальт, грунт.
Велосипедами – 1,7 км.

2. Балашівський кар’єр

Колись цікава як давнє місце видобутку граніту, Балашівка часто змінювала власників. Тепер видобуток остаточно припинився, а старий гранітний кар’єр перетворився на глибоководне лісове озеро, по вінця наповнене прохолодною джерельною водою.

Балашівський карєр

Балашівський кар’єр

Балашівців, як і жителів інших тутешніх сіл, щедро забезпечує ягодами та грибами навколишній ліс. У селі є церква, збудована без єдиного цвяха на кошти одного з власників у середині XIX століття. На краю села Балашівка збереглися руїни козацьких могил – мовчазні свідки звитяг козацької пори цього краю.

Балашівський кар’єр

Відрізок маршруту: Балашівський кар’єр – Яцковичі
Відстань: 7,3 км.
Дорожне покриття: 7,3 км – асфальт, грунт.
Велосипедами – 7,3 км.

3. Дорога до села Яцковичі

Якісною дорогою з асфальтовим покриттям проходить наш маршрут далі. Тож, швидко долаючи її, ми досягаємо села Яцковичі, що отримало свою назву від прізвища дрібного поміщика, який володів ним у XIX столітті. Село складається з двох частин, одна з яких має назву Поташ, як і старовинна назва калійної солі, що добувалася тут і з часів стародавнього Риму була чи не єдиним тогочасним дієвим засобом для прання. Оточене з півночі річкою Переспа, та каскадами мальовничих ставків, під час Другої світової війни село було спалене вщент. Але на відміну від багатьох інших навколишніх сіл та хуторів, які були знищені в ході тих трагічних подій, Яцковичі швидко відродилося і розбудувалося.

Відрізок маршруту: Яцковичі – Водосховище на р. Видринка
Відстань: 14,1 км.
Дорожне покриття: 14,1 км – відсів.
Велосипедами – 14,1 км.

4. Тінь села Неміля

Вузька дорога через ліс, яка глибокими коліями та величезними вибоїнами-баюрами, цілий рік наповненими дощовою водою, довгий час була нездоланною для усіх видів транспорту, окрім тракторів і підвод. Сьогодні – це широка, рівна та устелена товстим шаром гравію лісова дорога, що веде до мальовничого куточка природи – каскаду ставків на річці Видринці.

гравійна дорога

Дорога

Оточені віковими лісами та піщаними берегами, місцями недоступними із-за густо порослого очерету, ставки, наче великі дзеркала, відбивають силуети навколишніх лісів, додаючи до мальовничого краєвиду магічну чарівність. Та щоразу, вглядаючись у водну гладінь, намагаєшся розгледіти відображення села Неміля, що назавжди зникло у роки війни.

немілля

Каскад ставків на р. Видринка

Неподалік ставків у затишному місці розмістилася чималенька лісова пасіка, тож шанувальникам запашного і корисного меду буде де поласувати.

Водосховище на р. Видринка – Білий берег
Відрізок маршруту:
Відстань: 8 км.
Дорожне покриття: 2,3 км – відсів.
Велосипедами – 8 км.

5. Чорничний рай

Полісся славиться багатством та розмаїттям лісових ягід. Та найпоширенішими серед них, звісно, є чорниці.

чорниці

Чорниці

Вони не тільки здавна застосовуються як основа смачного солодкого начиння до вареників та пирогів, а і як універсальний і доступний лікувальний засіб, який має одну важливу властивість – зберігати усі свої якості в засушеному вигляді, що давало змогу використовувати цілий рік. Чорниці сприяють нормалізації роботи травної системи, органів зору. Вони корисні при запалені сечових шляхів та нирок. Завдяки вмісту антиоксидантів, чорниці очищають організм від шкідливих та токсичних речовин. Фахівці стверджують, що чорниці – це природній “еліксир молодості” – їх вживання позбавляє від передчасного старіння. Рухаючись маршрутом у сезон чорниць, буде можливість поласувати на чорничному килимі, що простягається від самісінької дороги далеко вглиб лісу. Відірватися важко, бо чорниці, наче заворожують і манять у лісові тенети.
Збір ягід

Збір ягід

Чорниці

Дари лісу

6. Урочище Білий берег

Тут, на гранітних валунах льодовикового походження, розкинулося широке плесо правого берега Случа, підперезане наповненим до країв старим руслом. Чудовий краєвид, який відкривається з узлісся, що нависло на підвищенні понад урочищем, запахи лісу і соковитих трав прибережних луків, які вбираються кожною клітиною, що неначе з жагою занурюються у вдало поєднаний природою купаж їхніх ароматів. Усе навколо на диво якось чисто, прозоро. Недарма, мабуть, і назване це урочище Білим – кольором чистоти й краси.

Відрізок маршруту: Урочище Білий берег – Княжа гора
Відстань: 4 км.
Дорожне покриття: 4 км – гравійна дорога серед лісу.
Велосипедами – 4 км.

7. Княжа гора

Княжа гора – мальовничий піщаний пагорб, улюблене місце відпочинку мандрівників. З неї відкривається чудовий краєвид на заплаву річки Случ. Тут, на Княжій горі, археологами було розкопано кургани часів Київської Русі, в яких знаходили безліч кам’яних знарядь праці, а в одному – навіть срібний литий перстень.
Княжа гора

Княжа гора

ліс

Сосновий ліс, Княжа гора

Народні перекази пов’язують походження назви гори з князем на ім’я Юрій. Начебто колись давно, з древнього городища, що розташовувалося в урочищі на іншому березі річки, сюди, до цього пагорбу, князь Юрій збудував міст щоб мати можливість відступу у разі нападу ворогів. Тож тепер пагорб називають Княжою горою, а місце, де було колись Древньоруське городище – урочище Юрище.

Стоянка, Княжа гора

Замовити тур – 096 0 301 300 Юрій