Велозвіт: форт №4 – Карпова долина – Тайкури

14Лис - by Юрій Ойцюсь - 0 - In Велозвіт

Цілий тиждень йшли дощі, грунти трошки під убило. До того ж вибори, треба було відмітитись заскочити, виїзд запланували на 11.30, маршрут такий щоб відмітити максимум цікавих місць за короткий час, при цьому не напрягатись і не гнатись, а в задоволення проїхатись. Вибрали Форт на обїздній біля Вересневого, точніше те що від нього илшилось, Карпову долину, як бонус там були наші друзі, готували трасу до марфону, вирішили до них зскочити, за Карпову трохи боявся що буде багнюка, але нам повезло, і третя точка костел в Тайкурах, також там руїни замку, два кути, і гарний краєвид з гори, на жаль краєвид ми не отримали, все поросло кропивою в людський зріст і на гору ми банально не подерлись, поїздка все таки лайтова планувалась.

GPS-трек

Фотозвіт

стара мапа

Стара мапа

Форт №4, навколо Рівного на кінці 19 ст. – початку 20 ст. існувала система фортів, близько 7 штук. Якась частина їх лишилась, так як вони були на панівних висотах, краєвиди на них те що нам потрібно. На жаль лишились тільки вали.

вид на форт

Вид на форт з обїздної

Дорога до форту

Дорога до форту

Місце гарне, крім нас теж є любтелі таких місць, радує що їх небагато, сміття не дуже накидано, хоча трохи є.

Гарна групка сосонок

Відносно молоді дубки, гарні, жовті та стрункі, кучерявляться поміж валами.

Отакі гарні доріжки, між трьома рядами валів, якби не сміття і втоптані доріжки, було б взагалі добре.

Дуби, по ліву та по праву сторону вали

П’ємо чай з печивом і відправляємось до другого пункту мандрівки, Карпова долина, невеличкий лісок у надзвичайно горбистій місцевості, наші друзі проводять тут час від часу змагання, пару кіл треком, не звичного велосипедиста просто вбивають, хоча якщо там з місяць покататись, рівень майстерності та фізична підготовка будуть на рівні, це й рельєф загартує кого завгодно.

З’їзд з траси, перед нами Карпова долина

Дуже гарне місце, навколо поля

Обговорюємо овальні зірки, до речі крута річ, ми з Олею дуже задоволені, відчутно змінюється в кращу сторону відчуття від їзди.

Отакі гарні там є доріжки.

Посеред ліску невеличка галявина, відпочиваючі створили прикольні гойдалки

Ліс грабовий, осінню жовтий та дуже гарний, не було час гратись-фотографувати, так що фото жовтого гарного лісу не буде.

Трек по якому відбувається гонка

Якісь цікаві магічні грибочки, жаль не було часу погратись з макро, ліс сирий і темний, купа всього цікавого дрібного росте, в минулі поїздки трохи макри наробив тут.

Молоді жовті клени хочуть пробитись, але мабуть граби їх не пустять, листя побите якимось шкідником.

Листя поопадало, дало світлу проникнути і видно як вимальовується профіль пагорбу, тут їх вистачає.

Перекинулись парою слів з друзями, поїхали далі щоб до темряви встигнути в Тайкури. В Тайкурах є декілька цікавих місць, але народ бухає, кожну поїздку біля магазинів бачимо як хтось засідає. Якось поїхали попити чаю ввечері, просто вкрали в мене ліхтаря коли відвернувся на якусь секунду. Купа п’яних молодь та старші всі в одному п’яному стані, це дратує чесно кажучи. Місце дуже гарне, костел правда вже зовсім занепав, цікаве польське кладовище, за селом стоїть цегляна фігура, правда якісь “умільці” зробили її “гарною” тепер нема на що дивитись

Спуск в с. Тайкури

Костел св. Лаврентія

Костел, по праву сторону стежка на пагорб

Фото 2010 року, пагорб на якому стояв замок, лишилось два кути цегляних, та пам’ятник часів 2 світової. Видертись на пагорб нам не дали зарості кропиви та буряну.

Фото 2010 року, з пагорбу відриваються гарні краєвиди

На зворотньому шляху заїхали по шипшину, нарвали ще й глоду на чай

Знайшли цікаве джерело, треба буде ще його дослідити, гарне, але вода де б’є не зрозумів.

Cонце почало сідати внаслідок чого, почало ставати холодніше, все, гарний день закінчується, їдемо задоволені додому.

ВІДЕО


Кому цікаво, повний фотоальбом з поїздки тут.