Драккар Гунгнір. Історична реконструкція прадавнього човна

В Україні як і в усьому світі спостерігається зростання вимог до оживлення історико-культурної спадщини, що грунтується на принципах реставрації, реконструкції, модернізації. Тобто, на сучасному етапі виникає необхідність розробки інноваційних варіантів оживлення культурної спадщини, сучасної форми представлення.

Одним з таких варіантів може виступати історична реконструкція, яка передбачає відновлення зовнішнього вигляду й конструкції об’єкта (створення точного макету), відтворення історико-культурних об’єктів на основі збережених та досліджених археологічних пам’яток.

Сучасне Рівне – місто, яке має прадавню історію, але яке не може похвалитися багатою збереженою архітектурною, історичною та культурною  спадщиною, яку можна побачити на власні очі. Тому проекти, які передбачають історичну реконструкцію,  є на разі актуальними та потрібними місту та його громаді. Такі проекти підвищать загальний суспільний інтерес до збереження та «оживлення» не тільки історико-культурної спадщини регіону, але й культурного життя міста Рівне. 

Драккар Гунгнір – проект активістів та культурних менеджерів міста Рівного, який передбачає реконструкцію варязького човна. Цей проект стане частиною великого амбіційного проекту “Городище Оствиця”, суть якого проекту полягає у відтворенні архітектурного та культурного образу городища 9-13 ст, яке розташоване на лівому березі озера Басівкутське; створення у підніжжя городища музею-скансену.

Драккар Гунгнір – човен довжиною 9 м, точна копія варязького драккара. На даний момент створено макет (зменшена копія) довжиною 90 см.

Макет “Гунгнір”

Плановий термін реалізації проекту – 3 місяці. Будівництво човна буде відбуватися на подвір’ї Рівненського обласного краєзнавчого музею (м. Рівне, вул. Драгоманова, 19). Усі бажаючи можуть долучитися до створення човна або фізично або гривнею.

Реквізити для збору коштів:
Картка Monobank 5375 4141 0921 5078, одержувач Юрій Ойцюсь.

Після завершення проекту:
– човен стане на баланс Громадської організації “Городище Оствиця”;
– човен має стати одним з джерел надходження коштів для створення та розвитку музею-скансену у м. Рівне, який планується створити біля підніжжя давньоруського городища на березі Басівкутського городища;
– човен стане цікавою туристичною та історико-культурною атракцією м. Рівного та родзинкою Басівкутського водосховища.

“Гунгнір”

Що таке городище?
Городища – давні поселення (нині – залишки поселень), огороджені укріпленнями, що відповідали потребам кругової оборони (були оточені земляними валами з ровами). Городища будувалися переважно у важкодоступних місцях – на високих мисах та останцях. На території України городища належать до часів енеоліту (трипільська культура), раннього залізного віку(скіфський період), 2-ї пол. 1 тис. н. е., а осн. частина – до епохи Київської Русі та козацьких часів (16–18 ст). Їх розміри – від 0,1 до кількох сотень га. На території багатьох городищ є залишки жител, ремісничих майстерень, господарських споруд, деревоземляних оборонних стін, башт, укріплених в’їздів, колодязів; археологи знаходять тут різноманітні речі, які є основою для визначення ними хронології, дослідження виробничої діяльності, військ. справи та побуту тогочасного населення тощо.

Басівкутське городище

Більш детально про Басівкутське городище можна почитати тут:
http://tvd.rv.ua/aerozyomka-basivkutske-gorodishhe-m-rivne/ .

Що означає “Оствиця”?
Оствиця – стара назва р. Устя. Уперше річку згадує акт 1583 року («рекой Устьєй к Городку»). У назві Устя приховане давнє слово «устьє» в означенні: «отвір», «край», «гирло», «рукав річки». У документованій Оствиці можна бачити кореневе «Ост» з нарощеним «-в», «-иця», що означає «вузька річка», «притока більшої річки». Колишнє «Устьє» змінилось на Устя внаслідок видозміни кінцівки «-ьє» → «-я» і не без взаємодії річкових наймень типу Люба, Настя, Стася, котрі теж за народною етимологією отримали звучання особових імен.

Чому реконструкція саме варязького човна?
Ми плануємо провести 2 реконструкції – одного варязького човна та одного човна-добванки, залишки якого зберігаються у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Реконструювати варязький човен простіше, адже є чимало креслень та корисної інформації щодо його будування, тому було вирішено розпочати саме з нього.

“Гунгнір”

Яке відношення варяги мали до Київської Русі, зокрема городищ?
Укріплення на зразок Басівкутського городища у період Київської Русі були адміністративними культурними та військовими центрами округи. У період становлення централізації держави вони стають адміністративними представництвами київського князя. Як відомо у часи Ігоря, Володимира і навіть Ярослава Мудрого основою армії були найманці із Скандинавії – варяги. Це люди котрі займалися виключно військовим промислом, ну і звісно, судноплавством. Для утримання в покорі племен приєднаних силою до Русі князь лишав своїх намісників із військом. І щоб військо не переходило на бік повстанців, вояки повинні були бути не місцевими. Найманцями досить часто були варяги, які діставались наших земель власними транспортом водним шляхом із варяг у греки.

Звідки назва “гунгнір”?
Ґунґнір — в скандинавській міфології спис Одіна, який було виготовлено гномом Дваліном. Локі отримав його від гномів як часткове відшкодування за викрадення волосся Сіф. У битві Ґунґнір ніколи не хибить та завжди повертається в руку власника.

Голова “Гунгніра”

Що таке “скансен”?
«Скансен» став першим у світі етнографічним музеєм просто неба. Тут, в самому центрі Стокгольма, зібрані споруди з різних куточків Швеції й навіть цілі комплекси, як, наприклад, кузня, майстерня склодува, пекарня. Зараз у Скансені представлено понад 150 будинків і садиб XVII – XX століття, в яких збережений інтер’єр, що показує, як жили в ті часи люди різного соціального походження в різних районах Швеції. Працівники музею, які доглядають за будинками, вдягнені в костюми відповідної епохи, вони можуть провести відвідувачів по кімнатах та розповісти про експонати. Назва «Скансен» стала прозивним на позначення етнографічних музеїв просто неба.

“Гунгнір”
ВІДЕО

Нас підтримують:
– Рівненський обласний краєзнавчий музей;
– Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства;
– Агенція сталого розвитку міста;
– Домова Служба;
– Управління Культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради;
– Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації;
– Сад історій в Рівному;
– Громадська організація “Територіальна громада Басів Кут” та депутат міської ради Анатолій Чугуєвець.

Долучайтеся!

Ми у facebook – https://www.facebook.com/gungnirrivne
Більше фото – ФОТО