На дерево бортники підіймалися за допомогою мотузок, плетених зі шкіряних ременів або конопляних шнурів, які називалися лезиво (або жень) та лежея.

Бортник на жені

Бортник на жені

Бортник на жені

Бортник на жені

Бортник на лезиві

Жень

Лезиво складалося з мотузки довжиною 25 – 30 метрів, до якої кріпилися дерев’яні дошка-лавка або сідало та крюк. Коли бортник підіймався на дерево, на висоту отвору вулика чи борті (для цього існувало кілька способів), він сідав на лавку і закріплювався за допомогою вузлів, які нав’язував на дерев’яний крюк, перебуваючи таким чином в повітрі іноді на висоті до 15 метрів.

Бортник з лазбенню та женню

Крім лезива-жені, за плечима в бортника лазбень – видовжена коробка з заокругленими кутами, виготовлена з липової дранки, у яку зручно було складати мед, який діставали з борті.

Лазбень в сучасному вигляді, виготовлена з жерсті, ремінь зроблений зі старої жені

Бортне колесо – пристрій, за допомогою якого тягнули на дерево вулик-колоду.

Бортне колесо

Орнаментований різьбленими знаками крюк

На Поліссі трапляються дуже цікаві лезива з оздобленими різьбленням крюками і лавками. Знаки, які бортники наносили на дерев’яні частини лезива, сьогодні сприймаються нами як давній геометричний орнамент, але крім естетичної значення, ці знаки виконували в першу чергу функцію магічного захисного тексту, а також були своєрідним щоденником бортника. Подібними знаками прикрашали також інші бортницькі інструменти і пристосування – дошки-довжі, які закривали вхід у вулик та кліщі-воскодавки – дерев’яні палиці, за допомогою яких відділяли мед від стільників.

Орнаментований різьбленими знаками крюк

Орнаментований різьбленими знаками крюк

Знак скісного хреста на дошці, яка закриває вхід у вулик

Різьблені знаки на дерев’яних кліщах

Різьблені знаки на довжі.

Дошка-довж з різьбленим орнаментом на вулику, реконструкція в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Пирогів), за фото та малюнком етнографа Сергія Верговського, який побачив таку довж на межі Рокитнівського, Олевського та Лельчицького р-нів.

Різьблені знаки на довжі

Бортник з женню за плечима

Спосіб складання жені

Спосіб складання жені

Жень зі шкіри лося

Вулики-колоди (Рокитнівський р-н)

Колодне бджільництво – пізніший етап бортництва. Коли старі бортні дерева треба було зрізати (наймасовіші вирубки лісів на Поліссі почалися в ХІХ ст.), або вони падали самі, бортники зрізали частину з отвором і вішали на інші дерева або ставили на території своїх садиб. Такі вулики-колоди часто трапляються на Поліссі і зараз.

Вулики-колоди (Володимирецький р-н)

Вулик на кладовищі (Дубровицький р-н)

Стільники у вулику-колоді

Гудьор

Гудьор – дерев’яна конструкція між деревами для вуликів-колод. Колись подібні конструкції влаштовували, щоб захистити вулики від ведмедів, зараз так зручніше діставатися до вуликів (Володимирецький р-н).

Гудьор

Гудьор – дерев’яна конструкція між деревами для вуликів-колод. Колись подібні конструкції влаштовували, щоб захистити вулики від ведмедів (Володимирецький р-н).

Гудьор – дерев’яна конструкція між деревами для вуликів-колод. Колись подібні конструкції влаштовували, щоб захистити вулики від ведмедів (Володимирецький р-н).

Вулики-колоди у с. Волошки

Вулики-колоди у с. Волошки, перевезені з Володимирецького р-ну. В південні частині Полісся бортництво зникло давно, поступившись місцем рамковому бджільництву. Але в деяких погоринських селах можна побачити вулики-колоди, які перевозили з собою переселенці з Полісся.

Вулики-колоди у с. Волошки, перевезені з Володимирецького р-ну

Вулики-колоди у с. Волошки, перевезені з Рокитнівського р-ну