На дерево бортники підіймалися за допомогою мотузок, плетених зі шкіряних ременів або конопляних шнурів, які називалися лезиво (або жень) та лежея.
Лезиво складалося з мотузки довжиною 25 – 30 метрів, до якої кріпилися дерев’яні дошка-лавка або сідало та крюк. Коли бортник підіймався на дерево, на висоту отвору вулика чи борті (для цього існувало кілька способів), він сідав на лавку і закріплювався за допомогою вузлів, які нав’язував на дерев’яний крюк, перебуваючи таким чином в повітрі іноді на висоті до 15 метрів.
Крім лезива-жені, за плечима в бортника лазбень – видовжена коробка з заокругленими кутами, виготовлена з липової дранки, у яку зручно було складати мед, який діставали з борті.
Бортне колесо – пристрій, за допомогою якого тягнули на дерево вулик-колоду.
На Поліссі трапляються дуже цікаві лезива з оздобленими різьбленням крюками і лавками. Знаки, які бортники наносили на дерев’яні частини лезива, сьогодні сприймаються нами як давній геометричний орнамент, але крім естетичної значення, ці знаки виконували в першу чергу функцію магічного захисного тексту, а також були своєрідним щоденником бортника. Подібними знаками прикрашали також інші бортницькі інструменти і пристосування – дошки-довжі, які закривали вхід у вулик та кліщі-воскодавки – дерев’яні палиці, за допомогою яких відділяли мед від стільників.
Дошка-довж з різьбленим орнаментом на вулику, реконструкція в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Пирогів), за фото та малюнком етнографа Сергія Верговського, який побачив таку довж на межі Рокитнівського, Олевського та Лельчицького р-нів.
Колодне бджільництво – пізніший етап бортництва. Коли старі бортні дерева треба було зрізати (наймасовіші вирубки лісів на Поліссі почалися в ХІХ ст.), або вони падали самі, бортники зрізали частину з отвором і вішали на інші дерева або ставили на території своїх садиб. Такі вулики-колоди часто трапляються на Поліссі і зараз.
Гудьор – дерев’яна конструкція між деревами для вуликів-колод. Колись подібні конструкції влаштовували, щоб захистити вулики від ведмедів, зараз так зручніше діставатися до вуликів (Володимирецький р-н).
Гудьор – дерев’яна конструкція між деревами для вуликів-колод. Колись подібні конструкції влаштовували, щоб захистити вулики від ведмедів (Володимирецький р-н).
Вулики-колоди у с. Волошки, перевезені з Володимирецького р-ну. В південні частині Полісся бортництво зникло давно, поступившись місцем рамковому бджільництву. Але в деяких погоринських селах можна побачити вулики-колоди, які перевозили з собою переселенці з Полісся.
Автор фото та тексту Олексій Нагорнюк