Аерозйомка. Новомильське городище

Залишками літописного Мильська є городище на північно-східній окраїні с. Новомильська Здолбунівського району Рівненської області. Поселення згадується у зв’язку з подіями 1151р.: тут Володимир Галицький, ідучи на допомогу Юрію Довгорукому, зустрівся з Андрієм Юрійовичем, який у цей час княжив у Пересопниці.

Городище лежить на правому березі р. Усті в урочищі Дівич-гора, на західному краю узвишшя, нині вкритого лісом (рис. 78, а). Ділянка, на якій розміщене городище, підвищується над заплавою ріки на 65-70 м. Пам’ятка відома з кінця XIX ст. Мисовий майданчик городища має розміри 160×130 м (площа 1,5 га), він оточений по периметру валом заввишки 2-4 м зі східної напільної сторони, а з інших сторін висота валу не перевищує 1,0-1,5 м від рівня майданчика.

план Новомисльського городища
План-схема Новомильського городища

За плановою схемою майданчик близький до городищ «волинського» типу, що їх виділив П. О. Раппопорт. Його північно- західна й південно-західна сторони прямі, сходяться під прямим кутом, а інші дві – дугоподібні в плані. З напільної сторони мисовий майданчик захищений двома ровами, між якими насипано вал заввишки до 4 м. З інших сторін оборонний рів продовжується як тераса завширшки 8-10 м. Схили мисового майданчика вище від тераси ескарповані, круті, заввишки 8-10 м. Із південної і західної сторін на окремих ділянках він захищений додатковими валами. Сліди давнього в’їзду простежуються із південно-західної сторони мисового майданчика. Городище літописного Мильська відзначається доброю збереженістю оборонних споруд і культурного шару. На його території не виявлено слідів заселення в післямонгольський час.

Здобуті археологічні джерела дають змогу зробити висновок, що в X ст. сформувалося неукріплене поселення в пониженій частині мису, а в першій половині XI ст. було збудовано потужну фортецю на мисоподібному виступі височини. Заселеним був лише мисовий укріплений майданчик. Другий майданчик, захищений додатковими обороними лініями, не був постійно заселеним у давньоруський час. Укріплене поселення припинило свій розвиток близько середини XIII ст., вірогідно, у зв’язку з Батиєвою навалою на Південну Русь.

(джерело – Б.Прищепа “Погоринські міста Х-ХІІІ ст.”)

Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище
Новомильське городище

Leave a Comment